Мільйони українців, рятуючи свої життя від воєнних дій на території України, вимушено покинули свої домівки. Знайшовши прихисток за кордоном, українці все більше замислюються над питаннями адаптації та працевлаштування, аби забезпечити самостійно свої потреби, оскільки збройний конфлікт затягнувся на невизначений час.
Бенефіціари тимчасового захисту отримали право працевлаштування у країні перебування. Певна частина українців має умови та спроможність виконувати свої трудові обов’язки перед українськими роботодавцями дистанційно. Відтак, закономірно постає питання: як звітувати та куди саме повинні сплачуватись податки з отриманого доходу?
Який дохід, отриманий українцями за кордоном, підлягає оподаткуванню?
Під доходами отриманими з джерел за межами України слід розуміти будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України (пп. 14.1.55 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – «ПК України»).
Об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 п. 163.1 ст.163 ПК України).
Що означає термін „фізична особа – резидент”?
Критерії, за якими визначається «податкове резидентство», можна знайти, зокрема, у:
- у національному законодавстві – ПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text];
- у міжнародній угоді – Конвенція між Урядом України і Урядом Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу від 29.03.1996 р., ратифікована Україною 21.10.1997 р. (далі – Конвенція від 29.03.1996 р.)[ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/642_002#Text].
ПК України визначено, що фізична особа-резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні (пп.14.1.213 п. 14.1 ст. 213 ПК України).
Відповідно до ст. 4 Конвенції від 29.03.1996 р. термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі постійного місця проживання, постійного місця перебування, місця реєстрації, місцезнаходження керівного органу або будь-якого іншого подібного критерію.
Податковим резидентом якої країни вважається українець у разі виїзду за кордон та отримання статусу особи, що потребує тимчасового захисту?
За загальним правилом резидентство визначається місцем проживання особи. Більшість країн ЄС вважають своїми резидентами осіб, які перебувають на їх території понад 183 дні в календарному році або чий «центр життєвих інтересів» знаходиться у відповідній країні.
Якщо особа вважається резидентом двох країн, то застосовуються положення Конвенції про уникнення подвійного оподаткування доходів для визначення країни податкової резиденції особи.
Якщо фізична особа є резидентом обох держав, її статус визначається таким чином:
а) вона вважається резидентом тієї держави, де вона має в своєму розпорядженні постійне житло; якщо вона має у своєму розпорядженні постійне житло в обох державах, вона вважається резидентом тієї держави, в якій вона має більш тісні особисті й економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) (детальніше див. Лист ДФС України від 24.03.2016 р. № 3053/Л/99-99-17-02-03-14)[https://tax.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/67481.html];
b) якщо неможливо визначити державу, в якій особа має центр життєвих інтересів, або якщо особа не має постійного житла в жодній з держав, вона вважається резидентом держави, де вона звичайно проживає (актуально для випадків, коли особа не має постійного житла в Україні та ще не набула його у Румунії);
c) якщо особа звичайно проживає в обох державах або коли вона звичайно не проживає в жодній з них, особа вважається резидентом держави, національною особою (громадянином) якої вона є;
d) якщо особа є національною особою (громадянином) обох держав або якщо вона не є національною особою (громадянином) жодної з них, компетентні органи держав будуть вирішувати це питання за взаємною згодою.
Не виключено, що податкові органи країн нададуть роз’яснення підходу до оподаткування українців в період воєнного стану, зокрема щодо їхньої податкової резиденції.
Наприклад, у 2020-2021 рр. OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) надала роз’яснення, що обмеження пересування людей між країнами у зв’язку з карантином (що призвело до вимушеного перебування в іншій країні понад 183 дні) не має призводити до зміни їхньої податкової резиденції, оскільки ця ситуація є надзвичайною.
Подібним чином, наразі багато українців вимушені залишатись за кордоном у зв’язку з небезпекою для них на території України через воєнні дії, тому дні перебування в іншій країні з 24.02.2022р. до закінчення воєнних дій не мали б враховуватись до складу 183 днів. Варто відслідковувати відповідні роз’яснення.
Який порядок оподаткування та декларування іноземних доходів, ставки податку?
Винагороди, що одержуються українцями у зв’язку з роботою за наймом у Румунії, оподатковуються лише в Румунії.
Винагорода, що одержується резидентом України у зв’язку з роботою за наймом, яка здійснюється в Румунії, оподатковується тільки в Україні, якщо:
а) одержувач перебуває в Румунії протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183 днів протягом будь-якого дванадцятимісячного періоду (кількість днів зазначена включаючи день приїзду та від’їзду протягом періоду або періодів податкового року. Тобто зокрема, якщо особа та її родина залишаються резидентами України і перебувають у Румунії протягом періоду не більше 183 днів за рік, то вони підлягатимуть оподаткуванню в Україні; але якщо вони перебувають у Румунії протягом більшого проміжку часу, то їх дохід оподатковуватиметься у Румунії).
b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом Румунії (Якщо наймачем працівика-резидента України або членів його родини є компанія, яка не належить до резидентів Румунії, то оподаткування доходів здійснюватиметься тільки в Україні; водночас якщо компанія – резидент Румунії, то податки сплачуватимуться у Румунії).
Фізичні особи-резиденти із своїх іноземних доходів сплачують: податок на доходи фізичних осіб (ставка 18%) та військовий збір (1,5 %).
Отримання заробітної плати за кордоном не передбачає необхідності сплати особою ЄСВ. Однак, зарахування Україною страхового стажу, набутого за кордоном, можливе за умови сплати особою відповідних соціальних внесків, тому можливо добровільно сплатити єдиний внесок на підставі укладеного з податковим органом договору.
У яких випадках податкові резиденти України згідно з ПК України мають подавати річну податкову декларацію ?
– у разі отримання доходів інших, ніж від українського працедавця (оскільки він утримує податки при виплаті зарплати) – зокрема у вигляді безоплатно отриманих коштів, товарів і послуг;
– у разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги перевищує 3 470 грн. у 2022 році.
Цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Чи підлягає декларуванню і оподаткуванню в Україні вартість благодійної допомоги (зокрема виплати від урядів інших країн і міжнародних організацій), безоплатного житла, харчування та послуг, отриманих резидентами України в інших країнах у зв’язку з війною.
Сподіваємось, що на законодавчому рівні буде внесено зміни до ПК України або податкова служба України надасть роз’яснення щодо цього питання.
Громадяни України – податкові резиденти, які працюють за кордоном, зобов’язані задекларувати отримані доходи (п. 170.11 ст. 170 ПК України).
Граничний термін подання – до 01 травня року, що настає за звітним, а податок на доходи фізичних осіб, зазначений у такій декларації, повинен бути сплачений до 01 серпня року, наступного за звітним.
Примітка: подання декларації та виконання податкового зобов’язання відстрочується (якщо платник не матиме змоги подати декларацію та сплатити податки вчасно), відповідні обов’язки мають бути виконані протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану.
Як уникнути подвійного оподаткування?
Згідно з пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПК України у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.
Згідно п. 13.5 ст. 13 ПК України для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Отже, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України та уникнення подвійного оподаткування, необхідні такі умови:
- отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування (довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України);
- громадянин України, який зберігає центр життєвих інтересів в Україні, є резидентом України;
- якщо платником податків протягом звітного податкового року одержано іноземний дохід, то сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію;
- платник податків має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за умови наявності довідки відповідного державного органу про суму сплаченого податку та збору.